У Дніпровському художньому музеї відкрилась велика виставка петриківського розпису

 «На захисті ідентичності»  — саме так називається виставка петриківському розпису, яка нещодавно відкрилась у художньому музеї Дніпра. Вона присвячена унікальному надбанню української культури, що увійшло до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

 У чотирьох залах представлені роботи провідних майстрів цього мистецтва: Андрія та Марії Пікуш, Наталії Рибак та Валентини Карпець-Єрмолаєвої. Саме вони цьогоріч стали лавреатами Національної премії ім. Т. Шевченка. Їхній переможний проєкт спочатку побачили кияни, а тепер ним мають можливість насолоджуватись земляки майстрів. Адже, як відомо, село Петриківка розташоване у Дніпропетровській області.

 «На виставці близько сотні робіт, — розповідає Андрій Пікуш, народний художник України, заслужений майстер народної творчості.  — Кожен зал присвячений окремому автору. Особисто у мене представлено понад тридцять творів, більшість — останніх років, але є й давніші роботи.  Окрім робіт на папері, я представив і розписи на склі. Це новий для петриківського мистецтва матеріал, і він відкриває великі перспективи. Такі експерименти потребують серйозної матеріально-технічної бази — печей, якісних матеріалів. Це непросто, але я бачу, що напрямок надзвичайно цікавий і може стати важливим кроком у розвитку нашої школи. Петриківський розпис завжди був живим, він вмів пристосовуватися до нових умов. І сьогодні ми маємо показати, що ця традиція здатна й надалі оновлюватися та надихати» 

 Виставка не лише демонструє красу традиційного розпису, а й ставить питання про його розвиток у сучасних умовах. Адже петриківський розпис продовжує залишатися живою традицією, що трансформується й знаходить нові матеріали та форми. Наприклад, той самий Андрій Пікуш активно експериментує з поєднанням класичного орнаменту та сучасних технологій, втілюючи українську ідентичність у новітньому мистецькому форматі. В його роботах дуже часто зустрічається образи птахів – півників, горлиць. «Материнство» у виконанні Андрія Пікуша – це пташка над гніздечком з пташенятами, що є дуже символічним. 

Пензлю Марії Пікуш більш за все притаманні квіткові композиції. Від її чарівних «Півників», «Айстр», «Будячків» складно відірвати очі.

Валентина Карпець-Єрмолаєва створює захоплюючі та романтичні картини з життя українського села: такі як «Радість літа», «Пави під зоряним дощем», «Чотири пори року».

А чи бачили ви, як виглядає «Український лев»? Саме його намалювала Наталія Рибак. До того ж вона є авторкою прекрасних дерев’яних тарілей з підлаковим розписом.

Завдяки цьому різноманіттю експозиція виходить за межі лише етнографічної події і перетворюється на діалог про майбутнє української культури.

 Особливістю виставки стало різноманіття творчих підходів: від класичних декоративних панно до сучасних інтерпретацій, які поєднують традиційний орнамент із авторськими пошуками. Відвідувачі можуть побачити як глибоку історичну тяглість, так і сміливі новації. У цьому полягає головна ідея виставки — захист культурної ідентичності не через консервацію, а через постійний розвиток. Саме так мистецтво не лише зберігається, а й живе, залучаючи нових шанувальників.  

 «Ця виставка дуже важлива для нас усіх, — підкреслює Андрій Пікуш. — Вона показує, що петриківський розпис — не минуле, а сьогодення і майбутнє. Ми ніби робимо творчий звіт перед своїм народом, і це має особливе значення у нинішні непрості часи. Музей планує не лише демонстрацію робіт, а й проведення лекцій та майстер-класів, і я готовий долучитися до цього. Адже наше завдання — передати знання й любов до цього мистецтва наступним поколінням. Тільки так ми зможемо по-справжньому захистити ідентичність нашої культури».

Виставка триватиме до кінця вересня 2025 року.

Авторка: Юліанна Кокошко.

Фото Валерія Кравченка та з архіву Дніпровського художнього музею 

Don’t Miss Our Latest Articles

Get our latest articles delivered to your inbox as soon as they’re published.

By subscribing, you consent to receive email updates about our newly published articles. You may unsubscribe at any time.


Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *