Різдво в Україні — одне з найважливіших християнських свят, наповнене глибокими традиціями та обрядами, що передаються з покоління в покоління. Відповідно до Новоюліанського календаря, з 2023 року українці святкують Різдво 25 грудня, а Святвечір — 24 грудня.
Святвечір і 12 страв
Святкування розпочинається у Святвечір, коли родина сідає до столу лише після появи першої зірки на небі — символу народження Ісуса Христа. Традиційно готують 12 пісних страв на честь дванадцяти апостолів.
Особливе значення мав і сам стіл. На Лемківщині, Покутті та Гуцульщині під скатертину в усіх чотирьох кутах клали часник як захист від темних сил, а також монети — символ достатку й благополуччя. На святу вечерю ставили більше приборів, ніж було живих членів родини, адже вірили, що померлі предки також присутні за столом, хоч і невидимо. Саме тому перед тим, як сісти, було прийнято злегка здувати місце.
Головною стравою вечора була кутя — ритуальна страва, яку, попри солодкий смак, куштували першою. Її готували з пшениці (у деяких регіонах — із рису), маку, горіхів, сухофруктів і меду. Перед початком трапези кутю благословляв найстарший член родини. Частину куті залишали на столі на ніч — для душ померлих предків, запрошених на святу вечерю.
Серед інших традиційних страв — борщ, риба, вареники з капустою або картоплею, гриби, голубці, узвар та інші пісні наїдки.
Різдвяні прикраси та символи
Оселю прикрашали декораціями із соломи та сіна. Однією з найдавніших прикрас був павук — солом’яна конструкція, яку підвішували до стелі. Павук символізує долю, творчість, терпіння й відродження, а його павутина вважалася моделлю Всесвіту, гармонії та циклічності життя. Він слугував оберегом, що приносить добробут.
Ще одним важливим символом був дідух — сніп із сушених колосків пшениці (у деяких регіонах — проса або жита), прикрашений стрічками та сухими квітами. Його плели з останнього снопа, зжатого восени, як знак майбутнього врожаю. Дідуха ставили на покутті — священному куті хати. У деяких регіонах існували і Дід, і Баба: Дід — це сніп, а Баба — солома, яку клали під стіл.
Після завершення свят дідуха виносили з хати — на третій день Різдва або навесні — щоб випровадити духів предків. Його могли спалювати, згодовувати худобі або ж висівати зерно разом з іншим насінням, вірячи, що предки благословлять новий урожай. У західних регіонах України, зокрема біля Львова, різдвяні снопи палили на третій день Різдва, щоб “зігріти прабатьків” і освітити їм дорогу в інший світ.
Коляди, вертеп і народні обряди
Після вечері співали колядки та ходили в гості до сусідів, друзів і родичів. Серед відомих колядок — «Щедрий вечір, добрий вечір», «Нова радість стала», «Небо і земля», «Ой сивая тая зозуленька», «Ізпрежди віка», «Що то за предиво»,«Во Вифлиємі нині новина», «Ой, леліє, леліє», «Народився Бог на санях у лемківськім містечку Дуклі».
Найвідомішою у світі є колядка «Щедрик», написана українським композитором Миколою Леонтовичем у 1902 році. Вперше її виконав хор Київського університету під керівництвом Олександра Кошиця у 1916 році. Твір, створений на основі народної щедрівки з Волині, здобув світову славу під час гастролей Української республіканської капели. У 1936 році Петро Вільговський написав англійський текст — “Carol of the Bells”.
Маланка та водіння кози
Важливим зимовим обрядом була Маланка та водіння кози — театралізоване дійство з персонажами Маланки, Кози, Цигана та Ірода (чорта). Коза була центральною постаттю обряду, символізуючи достаток, родючість і відродження природи. Її ритуальне “вмирання” і “воскресіння” уособлювало колообіг життя, завершення старого й початок нового, а також зв’язок із предками та їхньою силою.
Різдвяні прикраси та символи
Українці прикрашають оселі дідухом — снопом із колосків пшениці, що символізує зв’язок із предками та добробут. Також встановлюють ялинку, прикрашаючи її орнаментами та свічками. Свічки на столі та в оселі символізують світло, яке Христос приніс у світ.
Заборони та прикмети Святвечора
У Святвечір існують певні заборони: не можна займатися важкою працею, виходити з-за столу під час вечері, а також слід уникати сварок. Вважається, що перша людина, яка зайде до хати після Святвечора, вплине на добробут родини в наступному році: якщо це чоловік — рік буде вдалим.
Українське Різдво — це поєднання глибоких релігійних почуттів та багатих народних традицій, що робить це свято особливим та неповторним.
Текст: Ростислава Мартинюк
Фото: Адріана Мартинюк
Ілюстрація: Ірина Радзієвська
Залишити відповідь